У Будинку-музеї Тараса Шевченка в Києві відбулася церемонія вручення Народної премії імені Тараса Шевченка — відзнаки, яка вже понад десять років об’єднує митців, для яких творчість є не лише професією, а й служінням українській культурі.

Серед цьогорічних учасників і почесних гостей події був Народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, володар довічної державної стипендії Президента України для видатних діячів культури Валерій Франчук.

Для нього ця зустріч мала особливий символічний зміст.

Адже вся творчість художника протягом десятиліть — це безперервний діалог із українською історією, культурною пам’яттю та духовною спадщиною, яку уособлює постать Тараса Шевченка.

Валерій Франчук (https://www.facebook.com/valerij.francuk.117187) — один із тих митців, для кого Шевченко не є лише історичною постаттю чи літературним символом. Це живе джерело сенсів, до якого художник звертається вже майже сорок років у своєму масштабному циклі «Кобзар у творах Валерія Франчука».

Під час заходу Валерій Олександрович мав слово перед присутніми, поділився своїми роздумами про роль мистецтва, пам’яті та відповідальність художника перед майбутніми поколіннями.

Але особливим моментом стало не лише його слово, а й подарунок.

Художник передав для відзначення події свою графічну роботу та мініатюрну скульптуру — як символ того, що справжнє мистецтво завжди має продовжувати жити, переходити з рук у руки та ставати частиною нових історій.

Цей жест дуже точно відображає філософію самого Валерія Франчука: мистецтво має бути присутнім у житті людей, зберігати пам’ять і формувати зв’язок між поколіннями.

Творчість Валерія Франчука вже давно вийшла за межі окремих картин. Його називають художником, який пише історію України на полотні. Це особливо відчувається у двох головних циклах його життя — «Кобзар у творах Валерія Франчука» та «Розгойдані дзвони пам’яті», присвяченому трагедії Голодомору. Через ці роботи художник створює не просто образи — він формує візуальну пам’ять нації.

Саме тому присутність Валерія Франчука на події, присвяченій Шевченку, була дуже символічною. Два митці, розділені часом, але об’єднані однією місією — говорити правду про Україну, її біль, її силу та її незламність.

Народна премія імені Тараса Шевченка вкотре стала нагадуванням: культура тримається не лише на інституціях. Вона тримається на людях, які щодня своєю творчістю зберігають український світ.

І Валерій Франчук — один із тих митців, хто вже понад пів століття робить це мовою живопису.

Довідкова інформація про премію та її цьогорічних лауреатів

Про премію (Народна Шевченківська премія)

• Засновники: Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, ГО «Українська альтернатива» та Конгрес Української інтелігенції. Премія заснована понад десять років тому.
• Суть відзнаки: Це висока громадська нагорода, яку зазвичай проводять на ентузіазмі та власним коштом громадських організацій з метою згуртування нації.
• Кого нагороджують: Талановитих поетів, прозаїків, художників, композиторів, публіцистів — україноцентричних митців, відданих традиції та пошуку нового художнього осягнення українського світу.
• Місце цьогорічного вручення: Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві.
• Хто представляв лауреатів: Співголова журі премії та очільник «Просвіти» Павло Мовчан, а також голова Координаційної ради Національних творчих спілок України Євген Шевченко.

Лауреати 2026 року

1. Тетяна Яковенко (номінація «Поезія»)

• Статус: Кандидат філологічних наук, заслужений працівник культури України. Походить із Вінниччини.
• Творчий доробок: Авторка майже двадцяти поетичних збірок.
• Відомі роботи: Поетичні переспіви зі Святого Письма, віршовані казки для дітей. На її вірші створено кілька десятків пісень.

2. Микола Славинський (номінація «Поезія»)

• Творчий доробок: Має солідний письменницький доробок.
• Відомі роботи: Одну з його книг було написано на основі дослідження матеріалів Національного музею імені Т.Г. Шевченка. Також є автором книжки «Хто він, Леонід Петровський?».
• Факти з біографії: Раніше працював у газеті «Літературна Україна».

3. Микола Кочубей (номінація «Живопис»)

• Статус: Заслужений художник України.
• Творчий доробок: Багатогранний митець, який працює в техніках кольорового офорту, акварелі та літографії.
• Дизайн монет: Створив ескізи для понад 50 монет Національного банку України. Першою його монетою була «Місто — герой Київ». Три монети за його ескізами («Сорочинський ярмарок», «Водохреще», «Голодомор — геноцид українського народу») здобували перші премії у конкурсі НБУ «Найкраща монета року».
• Дизайн марок: Творець відомої серії поштових марок «Народний одяг України» (у 2001–2008 роках вийшло 8 аркушів по 6 марок), присвяченої традиційному вбранню регіонів України.

У межах заходу також було відзначено Сергія Сіваченка з Житомира, який став переможцем Міжнародного поетичного конкурсу «Українська весна 2026» та отримав диплом від ВУТ «Просвіта».

Про Мистецькі події читайте онлайн в аналітичному виданні «Україна мистецька» – https://ukraineart.com.ua/category/mystetski-podii