Автор: Ірина Пархомчук (https://www.instagram.com/rysiaratiborira)
У грудні, коли місто наповнюється світлом гірлянд, запахом хвої та тихим передчуттям дива, Український дім відкриває виставку, що тонко і сміливо говорить про живу українську традицію. Проєкт «100 кіз Лесі Патоки» — це не просто експозиція, а справжній різдвяний карнавал сенсів, у якому минуле й сучасність зливаються в єдину візуальну історію.
Леся Патока — художниця по костюмах і мисткиня — пропонує авторське, сучасне прочитання одного з найулюбленіших образів українського різдвяного обрядового дійства — кози. Натхненна теплом зимових свят, голосами колядок і щедрівок, українською історією та щирою любов’ю до культури, мисткиня створила колекцію з сотні унікальних інтер’єрних масок.
Образ кози має глибоке, архаїчне коріння й присутній у міфологіях багатьох народів світу. В українській традиції коза — символ родючості, достатку, відродження життя та зв’язку між світами. У проєкті Лесі Патоки цей образ постає багатогранним, живим і несподівано сучасним. Маски можуть стати основою для костюма колядника чи учасника маланки, а можуть існувати як самодостатні текстильні скульптури, поза ритуалом, але з глибокою символікою всередині.
Всі маски створені у техніці апсайклінгу — з переосмислених і перероблених матеріалів. Такий підхід не лише додає роботам унікальної фактурності, а й поєднує екологічність із повагою до традиції, надаючи проєкту додаткової культурної й етичної глибини.
«Бо традиція має не просто зберігатися — вона має жити: у руках, у русі, в сміху й обіймах. Ми живемо в час, коли важливо не просто пам’ятати свої корені, а й творити нові культурні смисли. Цей проєкт саме про це: про живу традицію, про нову українську естетику, про любов, упертість, світло. Про те, як коза знову стає символом нашої сили», — ділиться Леся Патока.
Кожна з «кізоньок» — окрема героїня зі своїм характером, настроєм і власною історією. Ці історії живуть не лише у формі та деталях масок, а й у казках, які спеціально для проєкту вигадала й озвучила пані КАЗКАРКА. Виставка вперше представляє обраних персонажів і запрошує глядача слухати, дивитися й співпереживати.
Перебуваючи серед цих образів, ловиш себе на дивному, але дуже теплом відчутті: маски заворожують. Одну з них так і хочеться забрати з собою — ніби вона вже знайшла тебе. Ти повільно рухаєшся залом і мимоволі починаєш шукати «свою» маску — ту, що відгукнеться, стане відображенням твого характеру, стану або прихованої частини тебе самого. У цьому пошуку й народжується особистий діалог із виставкою.
Проєкт «100 кіз Лесі Патоки» прагне об’єднати минуле й сучасність, формуючи новий візуальний наратив навколо зимових свят. Це переосмислення знайомих образів і щира спроба показати, як традиційні мотиви можуть звучати актуально, сміливо й дуже по-людськи в сучасному культурному просторі.
Відкриття виставки відбулося 11 грудня о 18:00 в Українському домі.
Вхід — за спільним квитком на проєкти «Хліб» і «Земля Івана».
Читайте ще цікаві анонси про виставки в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny
