Прикрашати світ і зароджувати у людині почуття прекрасного…

В сучасному світі, де «глобалізаційні процеси» – конструкт вже навіть дещо застарілий, а передові технології – не майбутнє, а сьогодення, дедалі частіше звучать голоси художників, які поєднують красу та унікальність національних традицій зі світовим культурним контекстом. Одним із таких митців є казахський живописець Ерзат Болатхан (https://www.instagram.com/erzatbolatkhan), чия творчість сьогодні виходить за межі рідного Казахстану, де він вже завоював популярність та високі нагороди, та прямує в серце європейського поціновувача мистецтва.

Назва – «Імам за молитвою» (2022 рік, олія, розмір. 50 см.*70 см.)

Синергічне поєднання реалізму, імпресіонізму та експресії в роботах Ерзата звучать живо та небанально – в цьому еклектичному синтезі відчувається власний почерк, завдяки якому твори досить швидко стають впізнаваними глядачем. Болатхан не боїться яскравих та чистих кольорів і впевнено працює ними, міксуючи європейську школу імпресіонізму за східними мотивами. Поза яскравою та привабливою формою творів, лежить глибокий пошук духовного змісту (яскравий приклад картина «Імам за молитвою» , дивись  вище). Очевидно, що для Болатхана, який є професійним та технічним художником, живопис є не механічним відтворенням дійсності, а способом мислення, філософією дослідження світу через призму духовних цінностей.

Знаменитий іспанський філософ ХХ століття Хосе Ортега-і-Гассет в своєму  творі «Дегуманізація мистецтва» висловлює думку про те, що характерною рисою нового мистецтва (яке ми зараз називаємо modern art) є те, що воно розмежовує публіку на два класи: тих, хто його розуміє, та тих, хто ні. Візуальна творчість Болатхана не є культурним продуктом лише для «особливого класу», вона створена для людини і про людину. Така антропоцентричність та філософічність творів в духовному сенсі поєднує художника з Вінсентом ван Гогом, який одним із перших відкинув ідею «елітарності» живопису, збирав тиражне мистецтво та вважав що воно має слугувати на радість всім людям, а не бути атрибутом «обраних».

Назва – «Алтай жотасы» (Південний Алтай, 2020 рік. олія, розмір 50 см.*70 см.)

Життєстверджуючі та світлі твори Ерзата Болатхана не дегуманізовані – серед пейзажів та натюрмортів автора, ми бачимо також і жанрові сцени, в яких головним героєм виступає людина(див. «Імам за молитвою»). Це зовсім не той грецький тип пафосу, що пройшов лейтмотивом крізь тисячоліття історії європейського мистецтва і відобразився в роботах  Мікеланджело, Рубенса чи Тіціана. Це, можливо, і є той самий тип «східної людини», зануреної у глибокі роздуми та прибуваючої у балансі з природою, навколишнім оточенням та своїм внутрішнім світом. Саме це нас, звиклих до дисгармонії, потоку справ, контекстів, текстів та інформації, змушує сповільнитися, зупинитися та осмислити момент.

Спектр тем творчості Болатхана досить широкий: художник приділяє увагу в своєму живописі історичним постатям, традиційним представникам казахського народу та сценам із повсякденного життя –  сучасного та звичного нам. Художник народився на території Китаю, а виріс в рідному Казахстані, тож увібрав культурну різноманітність та філософію східних країн ще з дитинства. Завдяки поєднанню сучасних тем та історичних сюжетів, Ерзат вибудовує діалог між минулим і сьогоденням, розкриваючи ідею безперервності культурної пам’яті, яка неодноразово осмислювалася в європейському мистецтвознавстві та філософії. Споглядаючи творчість Ерзата відчувається його прагнення показати, що духовні цінності — це не запилена віками архаїка, а універсальна основа розвитку людської особистості та культури в цілому, яка ніколи не втрачає своєї актуальності.

Болатхан наслідує у своїй творчості найкращі традиції імпресіонізму та пост-імпресіонізму, віддаючи перевагу м’яким теплим відтінкам, які символічно відображають добро, гармонію та мир. Олійні полотна автора відзначаються багатошаровістю: пастозне нанесення фарби створює ефект глибини, а контрасти світла й тіні надають картинам динаміки. Світло, до речі, часто стає героєм творів Ерзата, адже саме воно створює особливий настрій, додає творам певної казковості та містичності. Особливу увагу привертає експресивний мазок автора, що перетворює живопис на емоційний жест — відлуння внутрішнього стану художника, в якому глядач може знайти, як у дзеркалі, і своє відображення (див. «Алтай жотасы ( Південний Алтай)»).

Сам митець у своїй творчій декларації наголошує: справжня цінність для людства — не матеріальні речі, а духовність  і саме така оптика дослідження світу є найвищою цінністю творчості. Знаменитий римський вислів «Vita brevis, Ars longa», який пройшов червоною стрічкою повз культуро генез Європи лунає і в творах Болатхана. У цьому його підхід перегукується з традиціями європейського мистецтва доби Відродження, де художник мислився не лише як ремісник, а як homo universalis: мислитель та провідник ідей. Проте, як сучасний художник Болатхан успішно балансує між формою та змістом, що вдається далеко не всім сучасним митцям.

Твори Ерзата в найкращому сенсі слова декоративні, вони не позбавлені першочергової місії мистецтва – прикрашати світ і зароджувати в людині почуття «прекрасного». Окрім естетичної функції твори Ерзата є своєрідною формою духовного просвітництва, в якій закладено прагнення об’єднати навколо ядра мудрості та гуманізму різноманітні культур світу.

Автор статті – рецензії Галібей Катерина: Культуролог, арт-критик, старша наукова співробітниця Одеського музею західного і східного мистецтва, аспірантка факультету історії та філософії ОНУ ім. І. І. Мечникова.

Читайте цікаві і пізнавальні статті в аналітичному on-line виданні Україна Мистецька – https://ukraineart.com.ua/category/imia-v-mystetstvi