Тетяна Кутняхова-Семенюк: філософія пізнання у фарбах

Автор: Alex Veritas

Мистецтво завжди було способом зазирнути за межу видимого, проте іноді воно стає справжнім дзеркалом нашої душі. Минуло зовсім небагато часу відтоді, як у Центральному будинку художника завершилася знакова виставка «Діти – Дерево Життя». Цей проєкт об’єднав митців навколо архетипу спадковості, де коріння — це предки, а крона — наше майбутнє. Втім, серед розмаїття образів, саме робота Тетяни Кутняхової-Семенюк «Син людський. Пізнання» залишила слід у серцях відвідувачів.

Повернення до витоків: зафіксована мить духу

На перший погляд, перед глядачем поставала дитина, що схилилася до землі. Але варто було придивитися глибше, і ставало зрозуміло: Тетяна Олександрівна зобразила не просто фізичний рух, а сакральний момент народження свідомості. Робота, виконана акрилом у 2021 році, сприймалася на виставці як позачасовий маніфест. Авторці вдалося майстерно передати пластику маленького тіла, яке одночасно виглядало і тендітним, і монументальним.

Ба більше, композиція картини була побудована на неймовірній внутрішній динаміці. Дитина не просто сиділа — вона перебувала у процесі первинного дослідження всесвіту. Її постать нагадувала міцний паросток, що щойно пробився крізь ґрунт. Використання теплих, сонячних відтінків жовтого та вохри створювало ефект внутрішнього сяйва, ніби саме життя пульсувало під шкірою цього маленького «Сина людського».

Колірна симфонія та магія простору

Особливої уваги на полотні заслуговувала колористика. Тетяна Кутняхова-Семенюк використала сміливі контрасти: гаряче тіло дитини протиставлялося прохолодним, майже ефірним мазкам блакитного та зеленого на фоні. Ці світлі плями за спиною малюка нагадували чи то ранкові хмари, чи то енергію космосу, яка оберігала цей перший досвід пізнання.

Крім того, техніка нанесення фарби додавала картині особливої візуальної вібрації. Мазки були живими та експресивними, завдяки чому глядач переставав бути стороннім спостерігачем. Виникало фізичне відчуття тепла землі, по якій ступали маленькі долоні, і тієї первісної цікавості, яка веде людину вперед з перших днів її існування.

Філософія назви: чому «Син людський»?

Назва роботи відсилала нас до глибоких філософських підтекстів. Називаючи дитину «Сином людським», художниця підкреслила універсальність цього образу. Це була не конкретна дитина — це був кожен із нас у момент своєї найвищої щирості. Попри простоту сюжету, картина ставила складні запитання: з чого починається людина? Як ми взаємодіємо зі світом, коли в нас ще немає упереджень?

До того ж назва «Пізнання» ідеально доповнювала візуальний ряд. Ми бачили, як через дотик і зосередженість народжувалася мудрість. У контексті виставки «Діти – Дерево Життя» ця робота стала логічним центром, адже саме з такого малого пізнання виростає міцний стовбур великої нації.

Мистецтво, що залишило надію

Загалом, творчість Тетяни Кутняхової-Семенюк — це завжди розмова про світло. Її картина «Син людський. Пізнання» стала одним із найяскравіших спогадів експозиції. Це було нагадування про те, що поки триває процес дослідження світу, поки діти тягнуться до знань, наше спільне «Дерево Життя» продовжуватиме квітнути.

Безумовно, такі полотна формують нашу внутрішню опору. Вони не просто прикрашають зали, а дають сили вірити у майбутнє, яке, попри всі виклики, проростає вже сьогодні.

Виставка всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя» проходила на 3-му поверсі Центрального Будинку художника, вул. Січових стрільців 1-5, Київ до 07 грудня2025

Організатор Всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя»: Національна спілка художників України. Кураторка проєкту: Тамара Чернявська

Офіційний промо партнер: перша українська мистецька агенція Art Fine Nation (https://www.artfinenation.com/).

Ще цікаві статті про сучасних художників України читайте в онлайн виданні «Україна Мистецька» – https://ukraineart.com.ua/